Словник української мови в 11 томах

видошукач

ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото— і кіноапаратів для наведення їх на об’єкт та спостереження за ним під час знімання.

У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, в дзеркальних фотоапаратах (Довідник фот., 1959, 191);

У видошукачі з’являється червоний знак оклику, який немовби попереджує "Знімати не можна" (Знання.., 11, 1967, 21).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. видошукач — видошука́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. видошукач — -а, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів для наведення їх на об'єкт і спостереження за ним під час знімання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видошукач — ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів, що показує межі майбутнього знімка, різкість і параметри знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, у дзеркальних фотоапаратах (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. видошукач — ВИДОШУКА́Ч (пристрій у фотоабо кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який знімають), ВІЗИ́Р. Всі вони (фотоапарати) виготовлені за однією принциповою схемою, для якої характерна наявність об'єктива, затвора, ..  Словник синонімів української мови