видошукач

ВИДОШУКА́Ч, а́, ч.

Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів, що показує межі майбутнього знімка, різкість і параметри знімання.

У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, у дзеркальних фотоапаратах (з наук. літ.);

У видошукачі з'являється червоний знак оклику, який немовби попереджує: знімати не можна (з наук.-попул. літ.);

Фронтові фото- і кінокореспонденти усвідомили важливість усіх подробиць і фіксували їх пильно і завзято, втираючи з очей сльози, щоб не заважали вглядатися у видошукач (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. видошукач — видошука́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. видошукач — -а, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів для наведення їх на об'єкт і спостереження за ним під час знімання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видошукач — ВИДОШУКА́Ч (пристрій у фотоабо кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який знімають), ВІЗИ́Р. Всі вони (фотоапарати) виготовлені за однією принциповою схемою, для якої характерна наявність об'єктива, затвора, ..  Словник синонімів української мови
4. видошукач — ВИДОШУКА́Ч, а́, ч. Оптичний пристрій фото— і кіноапаратів для наведення їх на об’єкт та спостереження за ним під час знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, в дзеркальних фотоапаратах (Довідник фот.  Словник української мови в 11 томах