видраний

ВИ́ДРАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́драти.

[Жура:] Перша сторінка видрана (І. Кочерга);

Їх [пташенят] Захарко забрав і пороздирав, як роздирав видраних горобенят (С. Черкасенко);

// ви́драно, безос. пред.

Непоспішно і ретельно трудився чоловік над самокруткою: примірено і видрано відповідний прямокутничок паперу з часопису, витягнуто кисет і взято, скільки треба, саморобної махорки (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. видраний — ви́драний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. видраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видрати. || видрано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (Коч., II, 1956, 86).  Словник української мови в 11 томах