видраний
ВИ́ДРАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́драти.
[Жура:] Перша сторінка видрана (І. Кочерга);
Їх [пташенят] Захарко забрав і пороздирав, як роздирав видраних горобенят (С. Черкасенко);
// ви́драно, безос. пред.
Непоспішно і ретельно трудився чоловік над самокруткою: примірено і видрано відповідний прямокутничок паперу з часопису, витягнуто кисет і взято, скільки треба, саморобної махорки (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видраний — ви́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- видраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видрати. || видрано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (Коч., II, 1956, 86). Словник української мови в 11 томах