видраний
ви́драний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до видрати.
|| видрано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видраний — ви́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (І. Кочерга); Їх [пташенят] Захарко забрав і пороздирав, як роздирав видраних горобенят (С. Черкасенко); // ви́драно, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (Коч., II, 1956, 86). Словник української мови в 11 томах