видраний

ви́драний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до видрати.

|| видрано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видраний — ви́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (І. Кочерга); Їх [пташенят] Захарко забрав і пороздирав, як роздирав видраних горобенят (С. Черкасенко); // ви́драно, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (Коч., II, 1956, 86). Словник української мови в 11 томах