1. Словник української мови в 11 томах

видраний

ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́драти.

[Жура:] Перша сторінка видрана (Коч., II, 1956, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видраний — ви́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. видраний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видрати. || видрано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видраний — ВИ́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́драти. [Жура:] Перша сторінка видрана (І. Кочерга); Їх [пташенят] Захарко забрав і пороздирав, як роздирав видраних горобенят (С. Черкасенко); // ви́драно, безос. пред. Словник української мови у 20 томах