визадкувати
ВИ́ЗАДКУВАТИ, ую, уєш, док., розм.
Вийти, задкуючи, спиною наперед.
Синявін визадкував з мечеті (Іван Ле);
Він [сенатор] визадкував у двері, зберігаючи на обличчі шанобливий і серйозний вираз (О. Гончар);
Караїмович, кланяючись, визадкував і вже в другій кімнаті випростався (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)