Словник української мови у 20 томах

вижолоблювати

ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. ви́жолоблять; док., що.

Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір.

Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди (Марко Черемшина);

Капля води – і та вижолоблює камінь, а що ж .. гаряче людське слово? (Ірина Вільде);

Подорожні .. подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вижолоблювати — вижоло́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вижолоблювати — -юю, -юєш, недок., вижолобити, -блю, -биш; мн. вижолоблять; док., перех. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижолоблювати — ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити.  Словник синонімів української мови
  4. вижолоблювати — ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. ви́жолоблять; док., перех. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір. Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди (Черемш., Тв.  Словник української мови в 11 томах