вижолоблювати
ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. ви́жолоблять; док., перех. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір.
Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди (Черемш., Тв., 1960, 848);
Капля води — і та вижолоблює камінь, а що ж.. гаряче людське слово? (Вільде, Винен.., 1959, 6);
Подорожні.. подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (Фр., V, 1951, 60).
Словник української мови (СУМ-11)