вижолоблений

ВИ́ЖОЛОБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́жолобити.

Марко з одчаєм ухопив ще один ключ, з трьома борідками, — вони були посередині трохи вижолоблені (Мик., II, 1957, 326).

Значення в інших словниках

1. вижолоблений — ви́жолоблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вижолоблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вижолобити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вижолоблений — ВИ́ЖОЛОБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́жолобити. Обрій неба – наче вижолоблена півкуля кругом вас далеко спочиває на землі (А. Чайковський); Марко з одчаєм ухопив ще один ключ, з трьома борідками, – вони були посередині трохи вижолоблені (І.  Словник української мови у 20 томах