визволенець

ВИЗВОЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

Людина, яку визволили з неволі, рабства.

Бо покликаний в Господі раб – визволенець Господній (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. визволенець — -нця, ч. Чоловік, якого визволили з неволі, рабства.  Великий тлумачний словник сучасної мови