визволителька
ВИЗВОЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до визволи́тель.
Так ось який він, боєць армії-визволительки (О. Гончар);
Довго Тарас мовчав. Не міг же він сказати, що вже самі ці стіни – благо, яким він снив не рік, не два за Каспієм, що домоглася для нього їх його свята заступниця і визволителька Анастасія Іванівна Толстая... (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)