визивно

ВИЗИ́ВНО.

Присл. до визивни́й.

Сотник визивно засміявся в привітне обличчя господаря і круто повернувся (Іван Ле);

Визивно, на весь зріст бігли солдати до річечки, з ходу ведучи скажену стрілянину (Ю. Збанацький);

Настя переступила через тин і пішла, так само витанцьовуючи, через подвір'я, ще й покрутилася кілька разів, ще й ухнула визивно й дзвінко вівкнула (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. визивно — визи́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. визивно — Присл. до визивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. визивно — Завзято, завоїсто, загонисто, запально  Словник чужослів Павло Штепа
4. визивно — ВИЗИ́ВНО. Присл. до визивни́й. Сотник визивно засміявся в привітне обличчя господаря і круто повернувся (Ле, Наливайко, 1957, 32); Визивно, на весь зріст бігли солдати до річечки, з ходу ведучи скажену стрілянину (Збан., Незабутнє, 1953, 31).  Словник української мови в 11 томах