визимовувати
ВИЗИМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗИМУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Проживати зиму, існувати протягом зими.
Визимовував лелека У далекій стороні (М. Познанська);
Ото пасіка... Визимувала добре. Будемо з медом... (Остап Вишня);
// Перебувати зиму, залишатися жити після зими.
Щоранку тривожно оглядали поле – чи жива пшениця? Жито визимує, а от пшениця – утла... (К. Гордієнко).
2. кого, що, розм. Прогодовувати, доглядати протягом зими.
Насилу визимували свою худобу (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)