визиратися
ВИЗИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ЗИРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.
1. Видивлятися, обдивлятися.
Роззявить [півень] дзьоба і визирається, наче очі йому зараз вискочать (Марко Вовчок);
Спинився [Вітя] в садку, де маленьке вікно проти зелення одсвічувало, як дзеркало. Почав визиратись (С. Васильченко).
2. Пильно дивитися, втуплюватися.
Визирився на полум'я, стежиш, як стріха стріляє на всі боки іскрами (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)