вийнятий

ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́йняти.

Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (М. Коцюбинський);

На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (В. Кучер);

* У порівн. Привели Домана. Він був худий, пожовтілий, ніби вийнятий з домовини (В. Малик);

// ви́йнято, безос. пред.

Пеклися вони [маторженики] довго; стали аж зеленкуваті якісь, коли, зрештою, їх вийнято з печі (В. Барка);

Турові було зроблено операцію: вийнято з передпліччя кулю, а руку вправлено в луб (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. вийнятий — ви́йнятий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вийнятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вийняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вийнятий — Ви́йнятий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вийнятий — ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́йняти. Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (Коцюб., II, 1955, 360); На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (Кучер, Зол. руки, 1948, 34).  Словник української мови в 11 томах