викаблучуватися

ВИКАБЛУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм.

Вигинатися, випинатися підборами (про взуття).

Молодь вперше по-справжньому розговлялася в своєму житті, танцюючи під таку музику, від якої чоботи лящали, викаблучувались і грузли в землю по самі щиколотки (І. Микитенко);

// перен. Витворяти щось несподіване, дивне, намагаючись привернути до себе увагу, справити враження.

– Мам [маємо] честь вітати шановного пана підстаросту! – викаблучувався бравий ротмістр, змушений для етикету зіскочити з сідла при такій урочистій події (Іван Ле);

Ото тільки й краси в ньому, що стан гнучкий, чуб буйний .. А сам – в'їдливий хлопець, маніжиться, викаблучується, кожного норовить на сміх узяти (Я. Гримайло);

Викаблучуються перед Гафійкою хлопці, а вона сміється-заливається й зиркає на мене веселим оком... (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. викаблучуватися — викаблу́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. викаблучуватися — I -уюсь, -уєшся, недок., прост. 1》 Виставляти себе напоказ, маніритися, хизуватися. 2》 Прагнути перевершити інших, вирізнитися. II -уюся, -уєшся, недок., розм. Вигинатися, випинатися підборами (про взуття). || перен. Хизуючись, вихилятися, вигинатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викаблучуватися — див. звиватися; пустувати; чванитися  Словник синонімів Вусика
4. викаблучуватися — ВИКАБЛУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Вигинатися, випинатися підборами (про взуття). Молодь вперше по-справжньому розговлялася в своєму житті, танцюючи під таку музику, від якої чоботи лящали...  Словник української мови в 11 томах