викажчиця

ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до вика́жчик.

Ніхто у школі не хотів дружити з Аллою, викажчицею дівочих секретів та пустощів однокласників (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викажчиця — вика́жчиця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. викажчиця — -і. Жін. до викажчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викажчиця — ВИКА́ЖЧИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до вика́жчик.  Словник української мови в 11 томах