викарбовувати

ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення чогось, напис і т. ін.

Карб був на кожного хазяїна. Як треба вписать панщину, то в неділю йшли до економа й викарбовували свої дні панщини (з переказу);

Нове покоління поставить пам'ятники цим простим нашим людям і золотом викарбує їх імена (С. Скляренко);

* Образно. І висихали від сліз очі спрацьованої Марії. Ніхто ніколи не дізнається, яку велику рану викарбувало горе в її серці (Мирослав Ірчан).

2. перен. Описувати щось дуже виразно, чітко.

Ярина зосталася свідком кривавих подій .. Їх викарбував Михайло Коцюбинський, і вони завжди оживатимуть з незабутніх сторінок “Фата моргана” (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. викарбовувати — викарбо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викарбовувати — (напис) вибивати, витискати; (у пам'яті) вирізьблювати; П. описувати, змальовувати.  Словник синонімів Караванського
3. викарбовувати — -ую, -уєш, недок., викарбувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. 2》 перен. Описувати щось дуже виразно, чітко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. викарбовувати — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. викарбовувати — Викарбо́вувати, -бо́вую, -вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. викарбовувати — ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет.  Словник української мови в 11 томах