викарбовуватися
ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КАРБУВАТИСЯ, ується, док.
1. З'являтися дуже виразним, чітким.
А в пам'яті викарбовуються давно забуті картини (І. Цюпа);
На місячну дорогу виплив човен, серед мінливого срібного мерехтіння викарбувався силует рибалки (І. Волошин).
2. тільки недок. Пас. до викарбо́вувати.
На браслетах нерідко викарбовувалися зображення танцюючих жінок, скоморохів, гуслярів, тобто все те, що засуджувалося церковниками як язичницьке (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)