викачка

ВИ́КАЧКА, и, ж., рідко.

Дія за знач. вика́чувати 4, 5.

Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і викачці води.., тоді тільки згадають будівники, якої величезної складності і трудності шлях пройшли вони в цьому котловані (О. Довженко);

Гер Мюллер, агроном за фахом, не належав до тих.., які думали тільки про викачку з крайсу продукції (М. Стельмах);

– Сходка була. Про викачку хліба говорилося (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. викачка — ви́качка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. викачка — -и, ж., розм. Дія за знач. викачувати 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викачка — ВИ́КАЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. вика́чувати 4, 5. Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і ви-качці води..  Словник української мови в 11 томах