викачка

ВИ́КАЧКА, и, ж., розм. Дія за знач. вика́чувати 4, 5.

Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і ви-качці води.., тоді тільки згадають будівники, якої величезної складності і трудності шлях пройшли вони в цьому котловані (Довж., III, 1960, 443);

— Сходка була. Про викачку хліба говорилося (Гончар, II, 1959, 242).

Значення в інших словниках

1. викачка — ви́качка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. викачка — -и, ж., розм. Дія за знач. викачувати 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викачка — ВИ́КАЧКА, и, ж., рідко. Дія за знач. вика́чувати 4, 5. Коли закінчиться робота в котловані і попередні всі роботи в болотах по перемичках і вийманні землі, і викачці води..  Словник української мови у 20 томах