викачувати
ВИКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАЧАТИ, аю, аєш, док., що.
1. Качаючи рублем білизну, полотно і т. ін., випрасовувати.
Дістає [Докія] чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (М. Стельмах);
Випрала [мати], викачала сорочку, майже до півдня латала подерті штанці (С. Васильченко).
2. Качаючи густу масу (тісто), надавати їй відповідної форми.
Мелашка викачувала тісто та все поглядала на двері (І. Нечуй-Левицький);
З готового тіста викачують кульки, надають їм форми булочок, дають підійти (з наук.-попул. літ.).
3. Качаючи по чому-небудь, забруднювати, вбирати в щось.
Клунки перевіряв румунський жандарм .. Не зав'яже клунка та й жбурне у двері вагона, на злість, щоб у смітті викачати (І. Муратов).
4. Видаляти з чого-небудь воду або якусь рідину, газ і т. ін. механічним способом (за допомогою насоса, центрифуги і т. ін.).
За свій вік дід перебрав сотні роїв, викачав стільки меду, що в ньому можна було б усім нам утопитись (О. Донченко);
Недавно з шахти викачали воду, А вже іде вугілля на-гора (Л. Дмитерко).
5. перен., розм. Частинами або поступово забирати що-небудь.
Польські жовніри гасали по селу, викачували контрибуцію, виводили із стаєнь коней, вигонили рогату худобу (С. Воскрекасенко);
На жаль, тенденція викачувати гроші з кишень глядачів, покупців, замовників продовжує зростати (з газ.).
6. інформ., розм. За допомогою відповідних програмних засобів копіювати інформацію з сервера у пам'ять комп'ютера.
Нові програми дають можливість викачувати аудіо- та відеофайли з Інтернету зручним і безпечним способом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)