викльовуватися
ВИКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КЛЮВАТИСЯ, юється, ВИ́КЛЮНУТИСЯ, неться, док.
1. Вилуплюватися з яйця, ікринки, личинки і т. ін.
Як виклюнулись гороб'ята, то горобцеві новий клопіт – годувати діточок (Леся Українка);
* Образно. Зорі викльовуються, висипають на небі – умиті, врочисті, рясні (Ю. Яновський).
2. тільки недок. Пас. до викльо́вувати.
Не дихаючи стежили, як ошалілі бійці залізно дзьобають один одного, як тече з гребенів кров, вискубується пір'я на шиї й на грудях, викльовуються очі (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)