викльовуватися
ВИКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́КЛЮВАТИСЯ, юється і ВИ́КЛЮНУТИСЯ, неться, док.
1. Вилуплюватися, продзьобавши шкаралупу яйця (про пташенят).
Як виклюнулись гороб’ята, то горобцеві новий клопіт — годувати діточок (Л. Укр., III, 1952, 483);
*Образно. Зорі викльовуються, висипають на небі — умиті, врочисті, рясні (Ю. Янов., І, 1958, 596).
2. тільки недок. Пас. до викльо́вувати.
Словник української мови (СУМ-11)