Словник української мови у 20 томах

виковзаний

ВИ́КОВЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́ковзати.

Дорога до нього [степу], виковзана тисячами полозків, яскраво поблискувала пресованим снігом (Г. Епік);

Тарас так задумався, що не помітив, як ступив на виковзану дітьми доріжку (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виковзаний — ви́ковзаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виковзаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виковзати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виковзаний — ВИ́КОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ковзати. Дорога до нього [степу], виковзана тисячами полозків, яскраво поблискувала пресованим снігом (Епік, Тв., 1958, 29); Тарас так задумався, що не помітив, як ступив на виковзану дітьми доріжку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 114).  Словник української мови в 11 томах