виковзаний
ВИ́КОВЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ковзати.
Дорога до нього [степу], виковзана тисячами полозків, яскраво поблискувала пресованим снігом (Епік, Тв., 1958, 29);
Тарас так задумався, що не помітив, як ступив на виковзану дітьми доріжку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 114).
Словник української мови (СУМ-11)