виколисувати

ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь.

Світла горять блідим полум'ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Марко Черемшина).

2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.

Стара бабка вмерла, виколисавши троє внучат – хлопчика й дві дівчинки (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. виколисувати — виколи́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виколисувати — див. виколисати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виколисувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. виколисувати — ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь. Світла горять блідим полум’ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Черемш., Тв., 1960, 90).  Словник української мови в 11 томах