Орфографічний словник української мови

виколисувати

виколи́сувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виколисувати — див. виколисати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виколисувати — ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь. Світла горять блідим полум'ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
  3. виколисувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. виколисувати — ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь. Світла горять блідим полум’ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Черемш., Тв., 1960, 90).  Словник української мови в 11 томах