виколисувати
ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь.
Світла горять блідим полум’ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Черемш., Тв., 1960, 90).
2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.
Стара бабка вмерла, виколисавши троє внучат — хлопчика й дві дівчинки (Фр., VI, 1951, 237).
Словник української мови (СУМ-11)