виконавиця

ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж.

Жін. до викона́вець 1, 2.

За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Ю. Мартич);

Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з'єднані (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. виконавиця — викона́виця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. виконавиця — -і. Жін. до виконавець 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виконавиця — ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 2. Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з’єднані (Збірник укр. нар. танців, 1957, 34); За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Мартич, Друзі.., 1962, 241).  Словник української мови в 11 томах