виконавиця
ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 2.
Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з’єднані (Збірник укр. нар. танців, 1957, 34);
За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Мартич, Друзі.., 1962, 241).
Словник української мови (СУМ-11)