1. Словник української мови в 11 томах

виконавиця

ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 2.

Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з’єднані (Збірник укр. нар. танців, 1957, 34);

За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Мартич, Друзі.., 1962, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконавиця — викона́виця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виконавиця — -і. Жін. до виконавець 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виконавиця — ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 1, 2. За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Ю. Мартич); Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з'єднані (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах