виконавець
ВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч.
1. Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь.
Тракторист не може бути лише механічним виконавцем завдань свого директора (Вод., Сади.., 1950, 160);
Перед моїм духовним зором — двісті мільйонів співвітчизників моїх, будівників і будівниць комунізму, розумних і добрих співавторів і виконавців великого плану перетворення землі (Довж., III, 1960, 66).
∆ Викона́вець робі́т — технік, інженер і т. ін., що безпосередньо керує будівельними або ремонтними роботами і відповідає за їх виконання.
2. Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін.
Глядачі.. кожного виконавця довго і безуспішно викликали на біс (Збан., Старший брат, 1952, 53).
3. Особа, що виконує розпорядження якогось органу влади.
Колишній наймит.., а тепер "старший виконавець сільради" Чабан Дмитро морщить чоло і дивиться кудись далеко в степ, ніби бачить ті дні, коли бідняцькі землянки розтягали кіньми царські поліцаї (Ірчан, II, 1958, 407);
Недокус відчинив двері, гукнув у прийомну: — Виконавець! Ану негайно поклич сюди Кужеля! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 53).
◊ Судови́й викона́вець — службова особа, яка здійснює рішення суду за виконавчими листами.
Вимоги, що подаються судовими виконавцями по здійсненню судових рішень.., є обов’язковими для всіх службових осіб і громадян (Наука.., 8, 1960, 9).
Значення в інших словниках
- виконавець — викона́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- виконавець — (у кримінальному праві) особа, яка безпосередньо вчинила злочин. англ. executor (in criminal justice); нім. Exekutor m -s, -toren (im Strafrecht); угор. teljesitő / végrehajtó; рос. исполнитель (в криминальном праве). Словник із соціальної роботи
- виконавець — Виконувач, як ім. виконуючий; (на сцені) артист; (вироку) екзекутор, кат; (злочину) г. справець; (чужої волі) сліпе знаряддя, посіпака, цербер. Словник синонімів Караванського
- виконавець — [виеконавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў Орфоепічний словник української мови
- виконавець — Співак або музикант — інструменталіст, який виконує музичний твір або партію в опері, оркестрі, хорі тощо. Словник-довідник музичних термінів
- виконавець — -вця, ч. 1》 Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. 2》 Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін. 3》 Особа, що виконує розпорядження якогось органу влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виконавець — ВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. Була б вказівка, а виконавці знайдуться (О. Довженко); Тракторист не може бути лише механічним виконавцем завдань свого директора (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
- виконавець — Викона́вець, -нця, -нцеві, -на́вцю! -на́вці, -на́вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виконавець — рос. исполнитель будь-яка особа (підприємство, організація, фірма), що виконує роботу або послуги на замовлення чи за завданням іншої особи, підприємства, організації, фірми або за укладеним договором із замовником робіт (послуг). Eкономічна енциклопедія
- виконавець — Виконавець, -вця м. Исполнитель. Желех. Словник української мови Грінченка