виконавець

(у кримінальному праві)

особа, яка безпосередньо вчинила злочин.

англ. executor (in criminal justice); нім. Exekutor m -s, -toren (im Strafrecht); угор. teljesitő / végrehajtó; рос. исполнитель (в криминальном праве).

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виконавець — викона́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. виконавець — Виконувач, як ім. виконуючий; (на сцені) артист; (вироку) екзекутор, кат; (злочину) г. справець; (чужої волі) сліпе знаряддя, посіпака, цербер. Словник синонімів Караванського
  3. виконавець — [виеконавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў Орфоепічний словник української мови
  4. виконавець — Співак або музикант — інструменталіст, який виконує музичний твір або партію в опері, оркестрі, хорі тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. виконавець — -вця, ч. 1》 Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. 2》 Той, хто виконує музичний, літературний та інший твір або певну роль у театральній виставі, кінофільмі і т. ін. 3》 Особа, що виконує розпорядження якогось органу влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виконавець — ВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. Була б вказівка, а виконавці знайдуться (О. Довженко); Тракторист не може бути лише механічним виконавцем завдань свого директора (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  7. виконавець — Викона́вець, -нця, -нцеві, -на́вцю! -на́вці, -на́вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виконавець — ВИКОНА́ВЕЦЬ, вця, ч. 1. Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь. Тракторист не може бути лише механічним виконавцем завдань свого директора (Вод., Сади.. Словник української мови в 11 томах
  9. виконавець — рос. исполнитель будь-яка особа (підприємство, організація, фірма), що виконує роботу або послуги на замовлення чи за завданням іншої особи, підприємства, організації, фірми або за укладеним договором із замовником робіт (послуг). Eкономічна енциклопедія
  10. виконавець — Виконавець, -вця м. Исполнитель. Желех. Словник української мови Грінченка