виконавиця
ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж.
Жін. до викона́вець 1, 2.
За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Ю. Мартич);
Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з'єднані (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виконавиця — викона́виця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- виконавиця — -і. Жін. до виконавець 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виконавиця — ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 2. Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з’єднані (Збірник укр. нар. танців, 1957, 34); За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Мартич, Друзі.., 1962, 241). Словник української мови в 11 томах