виконавиця
викона́виця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виконавиця — -і. Жін. до виконавець 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виконавиця — ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 1, 2. За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Ю. Мартич); Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з'єднані (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- виконавиця — ВИКОНА́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до викона́вець 2. Виконавиці стоять обличчям до центра кола, руки з’єднані (Збірник укр. нар. танців, 1957, 34); За стіною, в сусідньому номері з роялем, мешкає виконавиця циганських романсів (Мартич, Друзі.., 1962, 241). Словник української мови в 11 томах