викопаний
ВИ́КОПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́копати.
Білі будиночки сміялись до весняного сонця, старшина згадував землянки на батьківщині, викопані на згарищах (О. Гончар);
Юлдаш удень і вночі марив про небачене місто в степу, що росло з кожним днем, з кожним заступом викопаної землі, з кожною цеглиною, з кожним гвіздком, вбитим у дерево (О. Донченко);
Отак і помер дід Хлипавка легкою смертю, і ми проведемо його в останню дорогу .. До наспіх викопаної могили (А. Дімаров);
// ви́копано, безос. пред.
Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (М. Старицький);
Від Ковша до Підпільної було викопано другий ряд окопів, за якими стояла церква й паланка (А. Кащенко).
Словник української мови (СУМ-20)