викорчуваний

ВИ́КОРЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́корчувати.

Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду (з наук. літ.);

Ми бачили майже повністю викорчувані ліси – цілі гектари дерев понівечив ураган (з газ.);

// ви́корчувано, безос. пред.

Пеньки викорчувано; і ями рудіють глиною, збираючи дощову воду (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. викорчуваний — ви́корчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викорчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викорчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викорчуваний — ВИ́КОРЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́корчувати. Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 380).  Словник української мови в 11 томах