Орфографічний словник української мови

викорчуваний

ви́корчуваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. викорчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викорчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викорчуваний — ВИ́КОРЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́корчувати. Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду (з наук. літ.); Ми бачили майже повністю викорчувані ліси – цілі гектари дерев понівечив ураган (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  3. викорчуваний — ВИ́КОРЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́корчувати. Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 380).  Словник української мови в 11 томах