викорчуваний

ВИ́КОРЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́корчувати.

Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 380).

Значення в інших словниках

1. викорчуваний — ви́корчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викорчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викорчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викорчуваний — ВИ́КОРЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́корчувати. Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду (з наук. літ.); Ми бачили майже повністю викорчувані ліси – цілі гектари дерев понівечив ураган (з газ.  Словник української мови у 20 томах