викорчовуватися
ВИКОРЧО́ВУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до викорчо́вувати.
Не зразу ж, далеко не зразу викорчовується остаточно старе й приходить нове! Дійсно-таки, в тривалих боях народжується воно (Крот., Сини.., 1948, 211).
Словник української мови (СУМ-11)