викот

ВИ́КОТ, у, ч.

Виріз на одязі для шиї.

Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька: вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Г. Косинка);

Жіночі сорочки Лівобережжя не мали коміра, а викот горловини обшивався тасьмою або вузькою смужкою полотна (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викот — ви́кот іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. викот — -у, ч. Виріз на одязі для шиї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викот — ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О.  Словник синонімів української мови
4. викот — ВИ́КОТ, у, ч. Виріз на одязі для шиї. Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька: вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Кос., Новели, 181).  Словник української мови в 11 томах
5. викот — Ви́кот, -ту м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ). Аф. 330.  Словник української мови Грінченка