викот
ВИ́КОТ, у, ч. Виріз на одязі для шиї.
Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька: вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Кос., Новели, 181).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́КОТ, у, ч. Виріз на одязі для шиї.
Пишна, заспана, стояла поруч матері Галька: вона вийшла без спідниці, в одній куценькій сорочині з великим викотом на грудях (Кос., Новели, 181).
Словник української мови (СУМ-11)