викотити —
ви́котити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
викотити —
див. викочувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викотити —
ВИ́КОТИТИ див. вико́чувати.
Словник української мови у 20 томах
викотити —
ви́котити вул. вибити (зуби)(ст): Його набили. Підзолили йому очі і викотили два зуби. Щастя, що то були молочні зуби, але все-таки вибили, і він цілий рік ходив щербатий (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
викотити —
ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док.
Словник синонімів української мови
викотити —
Ви́котити, див. вико́чувати
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
викотити —
Ви́котити, -ся см. викочувати, -ся.
Словник української мови Грінченка