викрадатися
ВИКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КРАСТИСЯ, адуся, адешся, док.
1. Вибиратися, виходити звідкись непомітно, крадькома.
[Дранько:] Їй-богу, вже Горпина викрадається кудись! (М. Кропивницький);
Тихо, щоб не грюкнути дверима, викрадаюся надвір (Я. Качура);
Одної ночі викрався [Аркадій] через вікно своєї спальні і чкурнув у темінь (Ірина Вільде).
2. тільки недок. Пас. до викрада́ти.
За даними Генерального секретаріату Інтерполу, в Європі щорічно викрадається понад 2 млн, а у Сполучених Штатах Америки та Канаді – понад 1,7 млн одиниць автотранспорту (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)