викривачка

ВИКРИВА́ЧКА, и, ж.

Жін. до викрива́ч.

Кожній письменниці початку ХХ століття критика намагалася начепити тавро викривачки гендерної нерівності та затятої емансипантки (із журн.);

– Ще одна викривачка вивела мене на чисту воду! (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викривачка — викрива́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. викривачка — -и. Жін. до викривач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викривачка — ВИКРИВА́ЧКА, и, ж. Жін. до викрива́ч.  Словник української мови в 11 томах