викривлений
ВИ́КРИВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́кривити.
Викривлені гримасою уста силкуються усміхнутися (Я. Галан);
– Ви така юна... і вже такий викривлений погляд на світ, – прошепотів Гриць (О. Бердник);
// ви́кривлено, безос. пред.
У результаті політичного підходу історико-літературний процес було викривлено: значні літературні явища замовчувались або подавались у спотвореному вигляді (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)