1. Словник української мови у 20 томах

викривлений

ВИ́КРИВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́кривити.

Викривлені гримасою уста силкуються усміхнутися (Я. Галан);

– Ви така юна... і вже такий викривлений погляд на світ, – прошепотів Гриць (О. Бердник);

// ви́кривлено, безос. пред.

У результаті політичного підходу історико-літературний процес було викривлено: значні літературні явища замовчувались або подавались у спотвореному вигляді (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривлений — ви́кривлений 1 дієприкметник від: ви́кривити ви́кривлений 2 прикметник кривий; ненормальний Орфографічний словник української мови
  2. викривлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викривити. || у знач. прикм. Викривлене дерево. Викривлені уявлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викривлений — див. кривий Словник синонімів Вусика
  4. викривлений — ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. викривлений — ВИ́КРИВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кривити. Викривлені гримасою уста силкуються усміхнутися (Галан, Гори.., 1956, 140); // у знач. прикм. Викривлене дерево; Викривлені уявлення. Словник української мови в 11 томах