викривлений

ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Його викривлене гнівом обличчя і грубий окрик вразили Юлю (Григорій Тютюнник); Лука ледве просовував крізь скривлений рот свій скоцюрблений синій язик (О. Маковей); Андрійко.. витер мокре обличчя хусткою і з перекривленим від болю лицем повернувся до матері (П. Панч); В куті на полику підвелась.. Валентина. Її губи були перекошені (О. Досвітній); Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (В. Речмедін).

КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Се була велика хата, стара, з кривими стінами (Панас Мирний); Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки (В. Собко); — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Ю. Бедзик); Росли там покарлючені дубки (П. Загребельний).